Керування бюджетом України за допомогою сучасних інформаційних засобів

Потреба у зміні системи

Корупція і паразитування на державному бюджеті України окремих чиновників призвела до замкнутого кола, коли система не може себе реформувати, бо їй вигідно працювати так, як вона працює. Наслідки корупції українці відчули у всіх сферах діяльності в котрі підпорядковані державі:

- Оборонна промисловість
- Державні закупівлі
- Медицина
- Соціальна підтримка
- Будівництво
- Судова і правоохоронна система
- Функціонування державних установ

Делегування державі розпоряджатися коштами податкоплатників призвело до того, що основним завданням держава ставила збір податків і аж ніяк не контроль над їх розподілом.
Відсутність реального контролю податкоплатників над розподілом своїх коштів породив несправедливу корумповану систему.
Оскільки за Конституцією України влада належить народові України, то і суспільні кошти, які є еквівалентом влади, також повинні належати народу. На цій основі пропонується впровадження системи формування, накопичення, розподілу державних коштів за участю податкоплатників.

Основні принципи

- В кожного податкоплатника є кабінет (додаток) де він бачить скільки податків сплатив, включаючи ПДВ, мита та інші.

- Залежно від обсягів сплачених податків у кожного платника формується рейтинг або потужність (від 0 до 100)

- Витрачання коштів формується на підставі запропонованих напрямків витрат всіма платниками податків. Напрями які набирають найбільше голосів виконуються згідно накопичених бюджетних коштів

- Усі платники податків групуються по кластерах які належать до окремої територіальної одиниці (район, місто, область). Кожен платник має право голосу у рамках свого кластеру. Усі витрати розподіляються на загальнонаціональні, регіональні, районні. Чим більший рейтинг у платника, тим більше балів своїм голосом він додає при голосуванні. Наприклад: 10 платників податків з рейтингом 5 не перевищують голос одного платника з рейтингом 60. Діє принцип: більше платиш податків – більше впливаєш.

- Контроль за використанням бюджетних коштів буде покладено на незалежних аудиторів (на початку це можуть бути навіть волонтери).

Якщо кажучи просто, то держава постає як окремий багатоквартирний дім, який функціонує за принципом спільної власності багатоквартирних будинків - ОСББ.

Як це зробити

На нашу думку потрібна команда спеціалістів які будуть сформовані з:

- ІТ-фахівці. ІТшники займатимуться розробкою програмного забезпечення за допомогою якого буде здійснюватися керування бюджетом

- Економісти. Вирахують потреби бюджету, запропонують статті розподілу, складуть пропорції видатків на обов'язкові витрати, такі як: оборона, безпека, функціонування держави, соціальні видатки.

- Юристи. Їх завдання розробити законодавчу платформу, за правилами якої буде функціонувати система.

Саме ці три категорії спеціалістів працюючі у команді можуть раз і на завжди на краще змінити державу Україна. Тепер розглянемо питання, які можуть виникнути у тих, хто зацікавився проблемою справедливого розподілу суспільних коштів.

Чи є така система десь у світі?

Ні, поки що такої системи ніде немає, бо у всьому світі владу мають політики і чиновники. Але в України є шанс першою побудувати кращу, справедливу, демократичу систему керування коштами. І доречі Інтернету теж раніше не було, але хтось його вигадав і тепер ним користується весь світ. 

Де буде центр управління, хто буде головний?

У тому то і справа що головними у системі будуть платники податків, а система буде самокерованою, наприклад як система видобутку криптовалют. У криптовалют немає господарів, вони нікому не належать, а їх ходження на ринку керуються самостійно виходячи з попиту і пропозиції. Тобто ідеальні гроші. Така сама має бути і ідеальна держава майбутнього.

Хто буде фінансувати створення системи?

Самі платники податків і повинні профінансувати створення системи. Жоден політик чи чиновник добровільно не полишить себе заробітків.

Наприклад, можна створти організацію, зареєструваи її і надонатити на її рахунок кошти. Скільки приблизно потрібно коштів? Насамперед треба знати приблизну кількість фахівців, а потім помножити часи їх роботи на вартість одного часу. Виходячи з потреби (ІТ-шники, економісти, юристи) то матимемо десь 30 + 30 + 30 = 90 людей штату. Звідки цифра 30. Бо це приблизна цифра однієї середньої компанії, яка надає послуги з ІТ або юридичні. Звісно цифри приблизні. Бо, наприклад, ІТ-фахівців може бути потрібно 50. Візьмемо середню вартість години роботи фахівців потрібного рівня - 600-800 гривень. І заплануємо так, що на розробку, тестування, допрацювання системи піде десь пів року - рік то маємо:

1. Кілкість годин: 90 чол. * 8 годин * 180 днів = 129 600 годин.

2. Вартість робіт: 129 600 годин * 800 грн/год = 103 680 000 грн.

Тобто з приблизних розрахунків потрібно коштів трохи більше ніж 100 млн. гривень.

Скільки українців готові будуть задонатити на нову державу? Нехай 20 млн. осіб. Тобто кожний громадянин держави має сплатити аж 5 гривень. Смішна сума за велике діло яке може трапитися. Навіть якщо наш розрахунок приблизний і помилковий і сума буде у 10 разів більша, та чи це того не варто? Цей прорахунок показує на що спроможні громадяни, коли об'єднаються навколо мети змінити країну.